Як вибрати оптимальний фундамент
Як вибрати оптимальний фундамент
Фундамент, як відомо, це одна з найважливіших частин будь-якого будинку. Тому не дивно, що лише правильно вибрана технологія, вірно проведені розрахунки та якісно виготовлений фундамент гарантують в майбутньому надійну та довготривалу експлуатацію споруди, а також відсутність будь-яких ускладнень щодо неї в майбутньому.
Враховуючи, що фундамент потрібен для розподілу навантаження, що створює надземна частина споруди на ґрунт, він має відповідати певним вимогам. Варто зазначити такі вимоги, як: достатня міцність, унеможливлення перекидання та переміщення в ґрунті, стійкість до дії низьких температур та ґрунтових вод, відповідність терміну експлуатації споруди довговічності самого фундаменту, економічність, екологічність та можливість виготовлення в конкретних умовах.
Під час вибору виду фундаменту та матеріалу для його виготовлення необхідно врахувати тип майбутньої споруди (кількість поверхів, стіни з цегли, бетону, дерева тощо), що визначає її вагу та величину тиску на ґрунт, особливості самого ґрунту, на якому споруджується будинок, а також такі показники, як глибина промерзання та рівень ґрунтових вод. Важливим чинником буде також економічна складова, яка залежатиме від матеріаломісткості, доступності певних будматеріалів та необхідності використання спецтехніки. Термін експлуатації монолітного чи стрічкового бетонного фундаменту за умов дотримання всіх необхідних технологій досягає 100-150 років, стовпчастий кам'яний фундамент розрахований на п'ятдесят років, а фундамент з дерева слугуватиме 20-30 років. Тож вибираючи майбутній фундамент, не забувайте, що його довговічність має в ідеалі відповідати терміну експлуатації споруди, до того ж різні фундаменти дуже відрізняються за вартістю та трудомісткістю.
Види фундаментів
Залежно від конструкції фундамент може бути стрічковим, пальовим, стовпчастим або плитковим, а за технологією виготовлення розрізняють збірні або монолітні фундаменти. За матеріалом, з якого фундамент виготовляється, вирізняють кам'яні, дерев'яні, цегляні, бутові, бетонні, бутобетонні фундаменти.
Стрічковий фундамент
Стрічковий фундамент на сьогодні є одним з самих популярних видів фундаменту, що використовується переважно в галузі малоповерхового та індивідуального будівництва. Ширина стрічкового фундаменту залежить від ширини стін та ваги надземної частини будови, а також від типу ґрунту. Найбільш підходящими для стрічкового фундаменту будуть міцні (скелясті, хрящуваті) ґрунти, що не спучуються. Глибина закладання стрічкового фундаменту визначається особливостями споруди, рівнем промерзання ґрунту та ґрунтових вод, а під легкими дерев'яними чи каркасними будинками він може бути малозаглибленим. Зазвичай підошва стандартного стрічкового фундаменту розташовується приблизно на 20 см нижче за рівень промерзання ґрунту. З метою економії часу та грошей стрічковий фундамент може бути виготовлений з готових заводських блоків (збірний стрічковий фундамент), але не варто забувати, що він виявляється менш міцним і підійде тільки в тому випадку, якщо ви не плануєте споруджувати цокольний поверх або підвал. В усьому цивілізованому світі збірний стрічковий фундамент давно не використовується, перевага надається монолітному армованому стрічковому фундаменту. Міцність і довготривалість фундаменту напряму залежить від марки бетону, що використовується для його виготовлення, тому на це слід звернути особливу увагу: правильний вибір марки бетону допоможе уникнути значних витрат в недалекому майбутньому.
Для виготовлення стрічкового фундаменту необхідно викопати котлован, в якому розмітити лінії майбутнього фундаменту; по ним встановлюється опалубка, яка заповнюється бетоном та (якщо потрібно) арматурою. Одержана в результаті монолітна залізобетонна конструкція вирізняється значною міцністю і в розрізі буде мати форму прямокутника чи трапеції.
Стовпчастий фундамент
Стовпчастий фундамент відрізняється низькою вартістю (він у декілька разів дешевше стрічкового) і може використовуватися для легких будівель, що не обладнуються підвалом або цокольними приміщеннями. Стовпчастий фундамент складається з окремих опорних стовпів, які розташовуються на певній відстані один від одного, та по верхньому краю закріплених залізобетонними балками, на які безпосередньо спираються стіни будівлі. Відстань між опорами може бути різною, але окремі стовпи обов'язково мають знаходитися в кутах будівлі, під її простінками та в місцях перетину чи приєднування стін. Для виготовлення опорних стовпів використовують камінь, дерево, бетон, цеглу, залізобетон, підручні будматеріали, а сам стовпчастий фундамент може бути збірним чи монолітним.
Незважаючи на привабливість стовпчастого фундаменту, він не використовується для будівництва важких будинків на слабких ґрунтах, що мають горизонтальну рухливість, а також в разі будівництва споруд обладнаних підвальними чи цокольними приміщеннями. Облаштування цоколя в спорудах, що будуються на стовпчастому фундаменті, відрізняється складністю і вимагає певних навичок.
Плитковий фундамент
Плитковий фундамент складається з монолітної плити, він надзвичайно надійний і міцний. Його використовують в разі необхідності будівництва на ґрунтах з великою спучуваністю та просадністю, високим рівнем ґрунтових вод. Монолітна армована плита нівелює вертикальні та горизонтальні переміщення ґрунту, тому такий фундамент іноді має назву плаваючий. Плитковий фундамент має високу матеріаломісткість, найчастіше він використовується під час індивідуального малоповерхового будівництві для зведення будинків нескладної форми на слабких вологих ґрунтах з високим рівнем спучуваності.
Пальовий фундамент
Пальовий фундамент монтується для будівництва важких споруд на слабкому ґрунті з нерівномірною деформацією, а також у випадку високого рівня ґрунтових вод та на плавунах. У разі розташування щільного шару ґрунту на значній глибині зведення стрічкового фундаменту буде економічно та технічно не доцільним. Окремі палі фундаменту можуть досягати шарів ґрунту з високою щільністю (висячі палі) або пронизувати їх наскрізь (палі-стійки). З урахуванням характеру занурення в ґрунт та способу виготовлення розрізняють гвинтові, забивні та буроін'єкційні палі. Так само, як і у випадку стовпчастого фундаменту, окремі палі з'єднуються між собою за допомогою залізобетонних балок – ростверків. Будівництво пальового фундаменту потребує великих витрат, але іноді такий фундамент є єдино прийнятним, як, скажімо, це відбувається у Санки-Петербурзі або у Венеції. Палі можуть виготовлятися з каменю, бетону, дерева, азбестоцементу, залізобетону, сталі тощо.